Лікувальний масаж є ефективним засобом активної функціональної терапії. Він має чотири головні прийоми масажу – погладжування, розтирання, розминання, вібрація – відрізняються один від одного характерними особливостями виконання і малюнком рухів. Масаж проводять за ходом лімфотоку до найбільш наближених лімфатичних вузлів. Техніка впливу на тканини повина бути наступною. На волосистій частині голови – від тімя вниз і назад. На обличчі – від середньої лінії в боки до підключічних і підборідних вузлів. На шиї – зверху вниз. Та тулубі, в лежачому положенні – все, що вище попереку, йде в підключечні і підпахвинні лімфатичні вузли. На руках і ногах – до тулуба.
Погладжування – це такий прийом масажу, коли масажуюча рука ковзає по шкірі і не зсуває ії в складки. Діє болезаспокійливо, покращує обмінні процеси крово- і лімфообігу, збуджує функцію потових залоз.
Розминання застосовується головним чином для дії на мязи. Воно посилює кровопостачання масажованої ділянки, активзує харчування тканин і віддалення продуктів втоми, підвищує тонус і зміцнює мязи.
Вібрація – це такий прийом масажу, за допомогою якого масожовані тканин приводять коливальних рухів.
Розтирання – це такі маніпуляції, коли рука масажиста не ковзає по шкірі, а зсуває ії при рухах і використовується більша сила тиску.

03.02.11